Палац Жевуських-Лянцкоронських

с. Розділ, Стрийський р-н, Львівська обл.

Пам’ятка архітектури XVIII-ХІХ ст. Колись найбільший та найрозкішніший маєток Галичини, який вражав своєю вишуканістю та колекцією предметів мистецтва.

Історія


П’ять поколінь маєток належав родині Жевуських. Станіслав Жевуський у середині XVII ст. збудував у Роздолі літню резиденцію у стилі класицизму. Від неї залишився флігель.

У 1740 р. Міхал Юзеф Жевуський збудував тут замок-палац у стилі французького ренесансу за взірцем замків долини Луари (архітектор Бернард Меретин, скульптор Ян Гетнер, маляр Шимон Яремкевич), який назвав Франкопіль.

Довкола палацу закладено унікальний парк площею близько 15 га в англійському стилі з десятком видів екзотичних рослин. Парк прикрашали кам’яні різьблені вазони, а також фігура озброєного лицаря.

Після Жевуських маєток перейшов у власність родини Лянцкоронських, які володіли ним до 1939 р. У 1874 р. Антоній Лянцкоронський розпочав реконструкцію палацу під керівництвом львівського архітектора Юліана Захаревича. Палац було добудовано і розширено.

У 1904 р. французький архітектор Шарль Баужу об’єднав ці будівлі зі старим корпусом. До початку Першої світової війни за проектом архітектора Люнтваля з Сілезії було збудовано ліве (східне) крило палацу. Споруду прикрашено медальйонами із зображеннями богів Олімпу, а територію довкола неї – кількома десятками скульптур, у тому числі й античних. У палаці із 60 кімнат були електроосвітлення, водогін, телефон.

Палац славився колекцією предметів мистецтва, яка вважалася третьою за величиною в Австро-Угорщині. Тут були стара і нова зброя, східні килими і західні гобелени, порцеляна, бібліотека в 20 000 томів, картинна галерея з роботами Рафаеля і Рембрандта.

Напередодні Другої світової війни багато експонатів вивезено у Віденський палац графа Антона Лянцкоронського, згодом передані у фонди Королівського замку у Варшаві та краківського Вавеля.

Із приходом радянської влади у 1940 р. предмети старовини, що залишилися у палаці, вивезені до Ермітажу і Одеського археологічного музею.

За радянської влади у палаці відкрили санаторій “Розділ” (філія Моршинського санаторію), що спеціалізувався на лікуванні захворювань органів травлення. Поруч з палацом і досі стоїть напівзруйнована споруда клубу-їдальні 1970-80 р.

За сприяння Бориса Возницького у 2001 р. була врятована антична скульптура жінки із жертовною чашею, датована ІІ ст. до н. е. і портрет римлянки, а також інші експонати, серед яких бронзова фігурка XV ст. – “Путто з дельфіном”, авторства легендарного італійського скульптора і живописця епохи Ренесансу – Андре дель Вероккьо, який вважався учителем Леонардо да Вінчі.

З 2004 р. палац перебував у приватній власності “Мережа відпочинку”.

У 2015 р. через суд палац повернуто у державну власність.

Сучасний стан


Палац занедбаний, потребує реставрації. Від величного парку майже нічого не залишилося, більше нагадує ліс, проте можна знайти кілька старих дерев, зокрема, велетенські сосни.

Вхід на територію палацу – вільний. Палац – закритий.